У ПЕРЕДДЕНЬ МІЖНАРОДНОГО ЖІНОЧОГО ДНЯ ЗГАДАЄМО ПРО ОБРАЗ ЖІНКИ У ТВОРАХ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА!

       07.03.25

Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання
й жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу.

Максим Рильський

Тараса Шевченка називають співцем жіночої долі, хоча правильніше було б сказати «жіночої недолі», «жіночого безталання».

Ілюстрація Печерського Олександра,
студента групи ОВ-22-1

І дівчина-покритка, і наймичка, і вдова, і мати, що народила кріпака, – образи жінок-українок, які в поезії Шевченка злилися у великий багатостраждальний образ України-матері.

Жіноча доля в поезії Кобзаря завжди трагічна, бо такою вона була в жінок, яких здебільшого зустрічав поет у житті. Це і рідна ненька, про яку він пише:

Там матір добрую мою

Ще молодую – у могилу

Нужда та праця положила...

Це його сестри Катря, Ярина і Марія:

А сестри! Сестри! Горе вам,

мої голубки молодії,

Для кого в світі живете?

Ви в наймах виросли, чужії,

У наймах, сестри, й умрете!

Ілюстрація Гайдукевич Дар’ї,
студентки групи КМ-22-1

Це його трепетна юнацька любов до Оксани Коваленко, яку теж чекала страшна роль жінки-кріпачки, що не належить ні своєму чоловікові, ні дітям, ні, власне, сама собі.

Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі любились,

А матері на нас дивились,

Та говорили, що колись

Одружимо їх. Не вгадали.

Старі зарані повмирали

А ми малими розійшлись,

Та вже й не сходились ніколи.

Мене по волі і неволі

Носило всюди.

Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають три його знамениті поеми: «Катерина» (1838), «Наймичка» (1845) та «Марія» (1859).

У творах Тараса Шевченка жіноча доля часто зображується трагічною, сповненою страждань і поневірянь.

Жінка постає жертвою соціальної несправедливості, кріпацтва та жорстоких традицій. Водночас поет змальовує її символом моральної чистоти, материнської любові та самопожертви. Шевченко співчуває жінкам і закликає до змін, мріючи про світ, у якому вони будуть вільними та щасливими!

Ганна ГОЛОВКО, Юлія ГОВОР, викладачі циклової комісії філологічних дисциплін