Бібліотека

23 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ГЕРОЇВ УКРАЇНИ

Щороку 23 травня українці вшановують День Героїв – символічне свято пам’яті та вдячності тим, хто поклав своє життя за волю, незалежність і гідність нашої держави. Це не лише данина поваги, а й нагадування про силу духу, відвагу й жертовність українських воїнів усіх часів.

Свято Героїв об’єднує героїчні постаті минулого та сучасності – від звитяжних лицарів Київської Русі, козаків доби Гетьманщини, січових стрільців, вояків Армії УНР і УПА, діячів ОУН, до Героїв Небесної Сотні та захисників України в зоні АТО та нинішньої російсько-української війни.

Чому саме травень?

Цей місяць позначений трагічними втратами провідників українського визвольного руху ХХ століття:

• У травні 1924 року відійшов у вічність Микола Міхновський – перший ідеолог самостійної України, автор знаменитого гасла "Україна для українців".

• 25 травня 1926 року в Парижі загинув Симон Петлюра – головнокомандувач армії УНР, політичний символ боротьби за незалежність.

• 23 травня 1938 року в Роттердамі загинув Євген Коновалець – засновник і Провідник ОУН, жертва теракту НКВС.

Саме тому травень став місяцем гідного вшанування всіх, хто віддав життя за свободу України.

Цікаво знати: y підпіллі, навіть за умов нацистської та радянської окупацій, українці не забували про своїх героїв – День Героїв святкували таємно, а згодом традицію підхопила українська діаспора. Сьогодні ж це офіційне свято, яке дедалі частіше супроводжується маршами пам’яті, патріотичними флешмобами, виставками, уроками мужності та церемоніями нагородження.

Цей день – нагода ще раз згадати: Герої не вмирають. Їхня справа, їхній приклад і любов до України – безсмертні.

ЧЕСТЬ І СЛАВА НЕЗЛАМНИМ!

Матеріал підготовлений співробітниками бібліотеки коледжу

15 ТРАВНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

Це свято виникло в Україні як ініціатива студентки Лесі Воронюк Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2006 році. Вона запропонувала студентам обрати один день і всім разом прийти на заняття у вишиванці. Свято швидко набуло популярності не лише в Україні, але й серед української діаспори по всьому світу. Мета цього дня — збереження та популяризація української культури, зокрема традиційного українського одягу — вишиванки. У цей день люди одягають вишиванки, щоб продемонструвати свою національну ідентичність та віддати шану багатовіковим традиціям. Вишиванка, як символ національної єдності, об'єднує українців, незалежно від їхнього місця проживання, у спільному прагненні зберегти культурну спадщину.

Ось трішки історії

Перші згадки про вишитий одяг на тенерах сучасної України знаходимо в описах Геродота (VIII ст.. до н.е.). Під час розкопок скіфських курганів було знайдено срібні бляшки VI ст. до н.е. із зображенням чоловіків у сорочках з орнаментом, подібним до вишиванки XVIII ст.

Для українців вишиванка здавна була не просто одягом, а сакральним символом краси, здоров’я, родинної пам’яті та любові. Особливої ваги вана набула в обрядах – дівчина перед весіллям мала сама вишити сорочки для себе й нареченого. Це ставлення збереглося й донині, особливо в День вишиванки.

Вишивання – один з найдавніших й найулюбленіших видів народного мистецтва, яким займалися переважно жінки. Хоч значення орнаментів із часом частково втрачено, найпоширеніші зразки – геометричні та рослинні. Серед них сьогодні популярні такі як – червоні маки з зеленим листям, барвінок, хміль, калина,дерево життя, ромб з крапкою та інші.

Свято вишиванки – це жива культурна традиція, що символізує єдність і зв’язок поколінь.

Цікаві факти:

- до появи штучних барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.

- першу сорочку новонародженому малюкові шили з ношених батьківських речей. Люди вірили, що в цьому одязі зберігається батьківська енергія, яка захистить дитину від пристріту і хвороб. Причому, дівчаткам робили сорочку з сорочки матері, а хлопчикам – з батьківських.

- одна з найоригінальніших вишиванок - борщівська. Така сорочка розшита чорними нитками. Є легенда, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки цього і сусідських поселень протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки в знак скорботи та печалі.

- першим модником, який поєднав вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Він носив її під піджак і з сучасним вбранням. Саме в такому вигляді письменника зображено на 20-гривневій купюрі.

- у 2012 році на День Незалежності у Рівному зібралася найбільша кількість людей у вишиванках — 6570 осіб!Представники Національного реєстру рекордів України кажуть, що українці люблять встановлювати рекорди.

- найдорожча вишиванка була представлена на Сорочинському ярмарку у 2013 році. Її вартість становила 10 000 гривень, а важила вона 4 кг.

Матеріал підготовлений співробітниками бібліотеки коледжу

12 КВІТНЯ – ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА

Цей дощ — як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю — і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

Ліна Костенко

26 квітня 1986 року сталася одна з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства – аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Сьогодні, ми вшановуємо пам’ять героїв - ліквідаторів, які віддали свої життя, борючись з наслідками Чорнобильської катастрофи, а також згадуємо про всіх, хто постраждав від цієї трагедії. Іхня мужність і самопожертва назавжди залишиться в нашій пам’яті.

Ось трішки історії.

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи під час випробування реактора. У результаті аварії хмара радіоактивного пилу вирвалась в атмосферу Землі. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які забруднили не лише Україну, а й значну частину Європи.

Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії та інші.

Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. Слід зазначити, що 7 балів також присвоїли аварії на АЕС Фукусіма-1, Японія, в 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа.

Факти про наслідки Чорнобильської катастрофи

Час аварії - вибух стався о 1:23 ночі 26 квітня 1986 року, під час експерименту з безпеки.

Радіація - В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.

- Рудий ліс – ліс біля станції став яскраво рудий від радіації. Дерева втратили хлорофіл і загинули майже миттєво. З тих пір йому дали назву «Рудий ліс»

- Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії.

- Близько 97% радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС.

- 200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.

Ліквідатори – понад 800 тисяч людей офіційно залучили до ліквідації наслідків аварії, серед них – військові,пожежники,медики та добровольці. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. Приблизно 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.

Покинуте місце – Прип’ять, у якому на момент аварії проживало 50 тисяч людей, евакуювали лише через 36 годин.

Ця трагедія назавжди залишила слід у нашій історії та пам’яті. Нехай цей день стане нагадуванням про важливість безпеки, відповідального ставлення до технологій та обачного використання ресурсів. Хай подібні трагедії більше ніколи не повторяться! Пам’ятаємо Чорнобиль!

12 КВІТНЯ – ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ РАКЕТНО-КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ ТА ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АВІАЦІЇ І КОСМОНАВТИКИ

«Ось вона яка — Земля з космосу!»

Леонід Каденюк

12 квітня – День працівників ракетно-космічної галузі України та Всесвітній день авіації і космонавтики. Це свято, що об’єднує минуле, сучасне і майбутнє людства в прагненні до зірок.

Цей день – символ сили людського розуму, сміливості та натхнення.

Україна належить до небагатьох держав, які мають повний цикл створення космічної техніки – від ідеї до запуску. У Дніпрі, в КБ «Південне» та на «Південмаші», були створені легендарні ракети «Зеніт» і «Циклон», що стали символом надійності та високих технологій. Зокрема, «Зеніт» використовувався у міжнародному проекті «Морський старт» і вважається однією з найекологічніших ракет світу.

Наші інженери брали участь у створенні модулів для Міжнародної космічної станції, а українські ракети доставили на орбіту понад 370 супутників з усього світу.

Ось трішки історії.

- 1950-ті роки – У місті Дніпро (тоді Дніпропетровськ) засновано КБ "Південне"( головним конструктором якого був призначений Михайло Янгель) та завод "Південмаш", які стали центрами створення міжконтинентальних балістичних ракет (МБР).

- Було створено чотири генерації ракетних комплексів стратегічного призначення, близько 400 космічних апаратів 70 різних модифікацій, космічні ракети-носії сімейств: "Циклон", "Космос", "Зеніт".

- 1992 - створено Національне космічне агентство України (нині – Державне космічне агентство України)

- 1997 - перший політ у космос космонавта незалежної України Леоніда Каденюка на шатлі "Колумбія".

- Участь у міжнародних проектах : "Морський старт" (Sea Launch) –запуск ракети "Зеніт" з платформи в океані.

- "Вега" – участь у створені європейського ракетоносія (разом з ESA).

- Участь у міжнародних програмах, зокрема Artemis Accords (ініціатива США з повернення на Місяць)

- 13 січня 2022 року, о 17:26 за київським часом, ракета-носій Falcon 9 стартувала з українським супутником дистанційного зондування Землі “Січ-2-30” на борту. Успішний пуск відбувся зі стартового комплексу SLC-40 на мисі Канаверал (США).

- За 30 років незалежності Україна не запустила жодного власного супутника . Лише за місяць до повномасштабного російського вторгнення 13 січня 2022 року, о 17:26 за київським часом, ракета-носій Falcon 9 стартувала з українським супутником дистанційного зондування Землі “Січ-2-30” на борту. Успішний пуск відбувся зі стартового комплексу SLC-40 на мисі Канаверал (США).

Завдяки сміливим інженерним рішенням космос, що здавався далеким і недосяжним, стає ближчим – особливо це відчувається в Дніпрі, космічній столиці України. На жаль мирним планам освоєння космосу завадив агресор, сьогодні зі зрозумілих причин глобальні космічні проєкти поставлені на паузу.

Бажаємо, щоб українські інженери та науковці й надалі вражали світ своїми досягненнями, а Дніпро залишався серцем космічних перемог країни.

Матеріал підготовлений співробітниками бібліотеки коледжу

ТАРАС ШЕВЧЕНКО: СПАДЩИНА,ЩО ЖИВЕ ВІЧНО

 

«Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.»

Щороку 9 березня Україна і світ вшановують день народження Тараса Григоровича Шевченка – видатного поета, художника і національного символу боротьби за свободу. Його творчість мала величезний вплив на формування української культури, мови та самосвідомості. Шевченко не просто писав вірші – він пробуджував у серцях українців прагнення до свободи й гідності. Ось трішки історії.

9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині народився Тарас Григорович Шевченко – майбутній поет, художник і борець за права українського народу. Його життя було сповнене труднощів: сирітство,кріпацтво,заслання. Але навіть у найтемніші часи він не припиняв творити.

У 1840 році вийшла друком його перша збірка «Кобзар», яка стала маніфестом боротьби за національну свідомість. Шевченко не лише писав про долю України, а й своїм життям довів відданість її свободі. Сьогодні його творчість залишається актуальною, а 9 березня – це день, коли ми згадуємо і вшановуємо людину, яка стала душею українського народу.

Матеріал підготовлений співробітниками бібліотеки коледжу

21 лютого - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

«Ой, шануйте, поважайте
Рiднесеньку мову,
I навчайтесь розмовляти
Своїм рiдним словом.
Мова рiдна, слово рiдне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камiнь має.»

Сидір Воробкевич

 

Мова – це душа нації, її культурний код та історична пам’ять. Вона формує нашу свідомість, об’єднує покоління та відображає унікальність кожного народу. 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови – дату, покликану привернути увагу до важливості мовного розмаїття та необхідності захисту мов, які перебувають під загрозою зникнення.

Це свято має глибоке історичне коріння та нагадує, що кожна мова є безцінним надбанням людства. Ось трішки історії.

Міжнародний день рідної мови відзначається 21 лютого з 2000 року. Його встановила ЮНЕСКО у 1999 році.

Дата вибрана на честь подій 21 лютого 1952 року в Бангладеші (тоді — Східний Пакистан). Того дня влада жорстоко придушила студентські протести, які вимагали визнання бенгальської мови державною. Кількох демонстрантів убили, і згодом їхній подвиг став символом боротьби за мовні права.

Зараз цей день нагадує про важливість рідної мови для збереження культури, освіти та національної ідентичності. ЮНЕСКО закликає підтримувати багатомовність та захищати мови, які можуть зникнути.

У сучасному світі глобалізація та культурна уніфікація нерідко витісняють менш поширені мови, що ставить під загрозу самобутність цілих етносів. Тому питання збереження і розвитку рідної мови залишається актуальним для всіх народів.

Матеріал підготовлений співробітниками бібліотеки коледжу

З ДНЕМ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ!

«Ми мусимо навчитися чути
себе українцями – не галицькими,
не буковинськими українцями,
а українцями без офіціальних кордонів».

Іван Франко.
«Одвертий лист до галицької молоді», 1905 рік

 

День Соборності України – це символ національної єдності, сили духу та прагнення до спільної мети. Щороку 22 січня ми згадуємо історічну подію 1919 року,коли було проголошено АКТ Злуки між УНР і ЗУНР. Ця дата стала уособленням мрії про неподільну, вільну й незалежну Україну.

У наш час День Соборності набуває особливого значення, адже питання єдності залишається актуальним.

Трішки історії цього свята.

4-й Універсал

Четвертий Універсал Української Центральної Ради – це ключовий документ,який проголосив незалежність Української Народної Республіки. Прийнятий 22 січня 1918 року, він став історичним кроком у боротьбі українського народу за власну державність.

Універсал офіційно проголосив УНР незалежною,вільною державою, підкресливши прагнення українців самостійно визнавати свою долю без зовнішнього втручання. Документ став відповіддю на складні міжнародні й внутрішні обставини того часу,коли Україна опинилася між загрозою з боку більшовицької Росії та необхідністю забезпечення миру й порядку в регіоні.

Четвертий Універсал – це символ волі та незалежності, який заклав основи для подальшої боротьби за суверенітет України. Його значення залишається важливим і сьогодні, нагадуючи про незламність нашого народу у відстоюванні свого права на свободу.

Впровадження свята

Свято Дня Соборності України офіційно було встановлено указом Президента України № 42/99 від 21 січня 1999 року. Його впровадження стало визначенням вагомого історичного значення Акту Злуки, підписаного 22 січня 1919 року.

Цей день символізує не лише об’єднання українських земель, а й прагнення до єдності та солідарності нації. Особливо символічним стали «живі ланцюги єднання», які щороку організовуються в багатьох містах країни. Це нагадування про те, що лише разом, спираючись на історичну пам’ять і спільні цінності, ми здатні здобувати сильну й незалежну державу.

Матеріал підготовлений співробітниками бібліотеки коледжу